СТВ-18-1
30.12.2020

Тема. Підсумковий урок за темами 1 та 2

1. Виконати контрольне тестування

Контрольна робота 1

Варіант 1

1. Скільки зір можна побачити неозброєним оком?

А) близько 3000; Б) близько 9000;

В) близько 6000; Г) близько 12000.

2. Найяскравіша зоря нашого нічного неба…

А) Сонце; Б) Арктур;

В) Вега; Г) Сиріус.

3. Який тип календаря використовується в Україні?

А) місячний; В) сонячно-місячний;

Б) сонячний; Г) і сонячний, і місячний.

4. Як називається розташування планет у космічному просторі відносно Землі і Сонця?

А) Елонгація; В) Конфігурація;

Б) Протистояння; Г) Сходження.

5. Як називається точка орбіти, де планета розміщується на найбільш віддаленій відстані від Сонця?

А) Афелій; В) Перигелій;

Б) Перигей; Г) Апогей.

6. Телескопічна ера в астрономії розпочалась у …

А) 1668р.; В) 1781 р.;

Б) 1609 р.; Г) 1924 р.

7. Північний полюс світу розташований…

8. У яких місцях висота світил майже незмінна протягом доби? Як будуть обертатися світила?

9. Який закон визначає форму орбіт планет? Сформулюйте його.

10. Іноді ми можемо спостерігати проходження Меркурія по диску Сонця. Чому ми не можемо спостерігати проходження Марса по диску Сонця?

11. Яка головна відмінність григоріанського і юліанського календарів?

12. Напишіть не менше трьох прикладів використання астрономічних знань для практичних потреб людства.Опишіть ідеальне місце на поверхні Землі для виконання оптичних астрономічних спостережень

Контрольна робота 1

Варіант 2

1. Ю. Гагарін – перша людина, яка побувала у космосі …

А) 20 липня 1969 року; В) 12 квітня 1961 року;

Б) 4 жовтня 1957 року; Г) 16 червня 1963 року.

2. На скільки сузір'їв у наш час поділено небесну сферу?

А) 68; В) 88;

Б) 108; Г) 128.

3. Які координати світил нанесено на зоряні карти?

А) горизонтальні; В) горизонтальні та екваторіальні;

Б) екваторіальні; Г) на зоряні карти не наносять координат.

4. Скільки сузір’їв перетинає Сонце протягом року?

А) 12; В) 88;

Б) 11; Г) 13.

5. Яку пору року орбітальна швидкість Землі найбільша?

А) влітку; В) влітку; 

Б) восени; Г) взимку.

6. Телескоп – це такий оптичний прилад, який :

А) Наближує до нас космічні тіла; В) Збільшує космічні світила;

Б) Збільшує кутовий діаметр світила; Г) Наближує до нас планети;

7. Яка доба коротша: зоряна чи сонячна?

8. Спостереженням на яких телескопах можуть заважати мережі стільникового зв’язку?

9. Якими одиницями астрономи вимірюють відстані у космосі?

10. Що є причиною видимого зміщення Сонця відносно зір? Як визначають сузір’я, у якому перебуває Сонце, адже при цьому зір цього сузір’я не видно? Наведіть приклад.

11. Чому сучасні наземні астрономічні обсерваторії, як правило розміщують високо в горах? Відповідь поясніть.

12. Напишіть не менше трьох прикладів використання астрономічних знань для практичних потреб людства. Як далеко в минуле Всесвіту  могли «зазирнути» стародавні греки, милуючись зоряним небом? Відповідь поясніть.

Розв'язання домашньої роботи прошу надіслати  мені на  електронну пошту annakovacheva@ukr.net.

 

СТВ-18-1
17.12.2020

Тема. СУЧАСНІ НАЗЕМНІ Й КОСМІЧНІ ТЕЛЕСКОПИ. АСТРОНОМІЧНІ ОБСЕРВАТОРІЇ.

1. Переглянути матеріал за посиланням 

https://www.youtube.com/watch?v=oJZu7l1mrZI

2. Опрацювати  

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Застосування в телескопобудуванні досягнень техніки і технологій. Сучасні наземні та космічні телескопи

Сучасні технологічні досягнення в телескопобудуванні дозволили значною мірою усунути ці недоліки. Активна оптика, комп’ютерне управління формою дзеркал телескопа дозволяють використовувати тонкі, легкі, а також гнучкі або сегментовані дзеркала. Також тонкі дзеркала швидше охолоджуються в темряві й забезпечують більш чіткі зображення.

Сучасні комп’ютери здійснили революційний прогрес в конструюванні й управлінні телескопами. Майже всі великі телескопи керуються астрономами і техніками з контрольної кімнати, а деякі навіть можуть використовуватися астрономами, які перебувають за тисячі кілометрів від обсерваторії. Деякі телескопи повністю автоматизовані і здатні здійснювати спостереження взагалі без постійного нагляду. Це надало можливість проводити масштабні спостереження одразу за мільйонами космічних об’єктів і на хвилях різної довжини. Інформацію, що збирають сучасні телескопи, астрономи аналізуватимуть ще впродовж кількох наступних десятиліть.

Високошвидкісні комп’ютери дозволили астрономам будувати нові гігантські телескопи з унікальним дизайном. Європейська Південна обсерваторія побудувала високо у горах Анд, на Півночі Чилі телескоп Very Large Telescope (VLT). Він складається з чотирьох телескоп і веж з комп’ютером, що контролює рух дзеркал діаметром 8,2 м і лише 17,5 см завтовшки. Кожен із чотирьох телескопів може працювати самостійно або поєднувати своє світло з іншими, щоб працювати як єдиний велетенський телескоп.

Італійські та американські астрономи побудували в штаті Аризона (США) Large Binocular Telescope (Великий Бінокулярний телескоп), який тримає пару дзеркал діаметром 8,4 м на одному кріпленні.

Телескоп Gran Telescopio, розташований на вершині вулкана Пік на Канарських островах, тримає сегментоване дзеркало діаметром 10,4 м.

Із початком космічної ери настає новий етап вивчення Всесвіту за допомогою штучних супутників Землі (ШСЗ) та АМС. Космічні спостереження мають суттєву перевагу перед наземними, тому що значна частина електромагнітного випромінювання зір і планет затримується в земній атмосфері.

З одного боку, це поглинання рятує живі організми від смертельного випромінювання в ультрафіолетовій та рентгенівській частинах спектра, але з іншого — воно обмежує потік інформації від світил.

Космічний телескоп «Габбл» американський оптичний телескоп, розташований на навколоземній орбіті з 1990 р. Він є спільним проектом NASA і Європейського космічного агентства (ЄКА). Телескоп названо на честь Едвіна Габбла. Це унікальна багатоцільова орбітальна обсерваторія, найбільша серед запущених у космос у XX ст.

Телескоп є першим апаратом із серії «Великі обсерваторії», за його допомогою здійснено багато важливих спостережень.

Інші видатні космічні телескопи із серії «Великі обсерваторії»: Комптон, Чандра, Спітцер.

2.  Астрономічні Обсерваторії

Астрономічна обсерваторія - це науковий центр, де за допомогою телескопів спостерігають небесні об’єкти.

Перші астрономічні обсерваторії: Паризька (1671 р.), Гринвіцька (1675 р.).

За способом розміщення є як наземні, так і орбітальні обсерваторії.

Зараз астрономічні обсерваторії працюють на всіх материках, їх загальна кількість перевищує 400. Обсерваторії, реєструють та аналізують випромінювання всіх діапазонів — від радіохвиль до гамма променів. Потужні обсерваторії належить сімом країнам. Найбільші серед них:

• Обсерваторія Джеміні (Близнюки), має два восьми метрові телескопи у різних місцях, на Гаваях та в Чилі. Інфрачервоний телескоп Південний Близнюк (Gemini South) розташований на висоті 2740 м в Андах (Чилі), а його брат Північний Близнюк (Gemini North) — на вершині заснулого вулкану Мауна-Кеа, Гаваї.

• Єркська обсерваторія — астрономічна обсерваторія у Чиказькому університеті. У цій обсерваторії встановлено телескоп-рефрактор із діаметром головної лінзи 102 см (40 дюймів), виготовлений Елвіном Кларком; це був найбільший телескоп у світі до створення Маунт-Вілсоновського рефлектора.

• Маунт-Вілсон — астрономічна обсерваторія на горі Вільсон, на північний захід від Лос-Анджелеса, Каліфорнія.

В Україні працює 7 обсерваторій, провідними є Головна астрономічна обсе-рваторія НАН України, Інститут радіоастрономії під Харковом, Кримська астрофізична обсерваторія та інші.

Великий внесок у вивчення Всесвіту зробили також українські вчені: М. П. Барабашов, Ю. М. Кондратюк, М. К. Янгель та багато інших. За їхньою участю були створені перші космічні апарати, які почали досліджувати не тільки навколоземний простір, а й інші планети. Автоматичні міжпланетні станції серії «Луна», «Марс», «Венера» передали на Землю зображення інших планет із такою роздільною здатністю, яка в тисячі разів перевищує можливості наземних телескопів.

Людство вперше побачило навіть панорами чужих світів із дивовижними пейзажами.

На цих АМС була встановлена апаратура для проведення безпосередніх фізичних, хімічних та біологічних експериментів. 

3. Виконати тестування 

1. Телескопічна ера в астрономії розпочалась у …

А) 1668р.; В) 1781 р.;

Б) 1609 р.; Г) 1924 р.

2. Де застосовують ПЗЗ-матриці?

А) У оптичних телескопах; В) детекторах нейтрино;

Б) у радіотелескопах; Г) детекторах гравітаційних хвиль.

3. Що можна виміряти за допомогою спектрів?

А) Хімічний склад небесних тіл; Б) масу небесних тіл;

В) Розмір небесних тіл; Г) Відстань до небесних тіл. 

4. Чи можна за допомогою того ж телескопа отримувати різні збільшення?

А) Можна, якщо застосувати окуляри з різною фокусною відстанню;

Б) Не можна, бо телескоп — стаціонарний прилад, який дає постійно однакове збільшення;

В) Можна, якщо в телескоп дивитись в окулярах;

Г) Можна тільки в астрономічних обсерваторіях, що знаходяться в горах.

5. Спостереженням на яких телескопах можуть заважати мережі стільникового зв’язку?

6. Основним джерелом інформації про події в космосі є…

7. Чому спостереження у космосі дають більше інформації, ніж наземні телескопи?

8. Яка характеристика телескопа важливіша для спостережень слабких зір: діаметр окуляра чи діаметр об’єктива?

9. Опишіть ідеальне місце на поверхні Землі для виконання оптичних астрономічних спостережень

Розв'язання домашньої роботи прошу надіслати  мені на  електронну пошту annakovacheva@ukr.net.